Опис досвіду

Інноваційні форми уроків математики як засіб формування пізнавального інтересу учнів 5-9 класів



Якщо вчитель поєднує в собі
любов до справи і до учня, він –
досконалий учитель.
Лев Толстой

В умовах сучасного розвитку освіти відповідно до нового Державного стандарту підвищуються вимоги до якості освіти. Сьогоднішній учень, використовуючи набуті знання, має самостійно аналізувати процеси та явища, що спонукає вчителя до пошуку нових форм та методів роботи, які допомогли б будувати навчальний процес на основі активної пізнавальної діяльності школярів.
Пізнання – це процес цілеспрямованого, активного, творчого відображення дійсності у свідомості людини, що спирається на її досвід, зумовлений ціннісними орієнтаціями особистості, і можливий завдяки її предметно-практичній діяльності [15, 174-185]. Вивченню пізнавального інтересу присвячені праці Ш.О. Амонашвілі, Б.Г. Ананьєва, Н. М.Бібік, Л.І. Божович, Л.А.Гордона, О.К.Дусавицького, О.В. Киричука, Г.С.Костюка, О.Г. Ковальова, О.М. Леонтьєва, А. К.Маркової, М. І.Махмутова, В.М. Мясищева, С.Л. Рубінштейна, М. М.Скаткіна, Г. І.Щукіної та інших. Більшість дослідників трактують пізнавальний інтерес як вибіркове емоційно-пізнавальне ставлення особистості, що ґрунтується на пошуковій діяльності і якому властиві емоційне забарвлення, інтелектуальна спрямованість, вольові дії [10]. На думку Г.І.Щукіної [16], пізнавальний інтерес змінює способи розумової діяльності людини, активізує її пізнавальні можливості.
Сензитивним періодом формування пізнавального інтересу, як зазначають психологи Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, В.А.Крутецький та інші, виступає підлітковий вік [5; 8]. Саме в основній школі перед учнями постають навчальні завдання, які потребують від них умінь аналізувати, зіставляти і порівнювати певні процеси, явища, здійснювати пошуково-дослідницьку роботу з метою поглиблення своїх знань та оволодіння навичками самостійної пізнавальної діяльності. У підлітковому віці закладаються основи логічного і абстрактного мислення, у формуванні яких значну роль відіграє математична наука. Водночас збільшення розумового навантаження учнів основної школи призводить до послаблення інтересу до вивчення математики та вимагає пошуку ефективних методів навчання і такої організації навчально-виховного процесу, яка б активізувала школярів, стимулювала їх до самостійного оволодіння знаннями.
Використання нестандартних, інноваційних форм уроків сприяє такій організації навчально-виховного процесу, за якої відбувається активізація школярів, стимулювання їх до самостійного оволодіння знаннями через гру, подорож, казку, дослідження. Саме тому проблема використання інноваційних форма уроків математики в основній школі є достатньо актуальною, що і обумовило вибір теми «Інноваційні форми уроків математики як засіб формування пізнавального інтересу учнів 5 – 9 класів». Наукова новизна даного дослідження полягає в створенні та експериментальній апробації моделі формування пізнавального інтересу учнів 5-9-х класів на уроках математики засобами інноваційних форм уроків.
Нестандартний урок – це в першу чергу творчість, самобутність, майстерність вчителя, висока активність всіх його учасників, наявність нестандартних ситуацій. При побудові моделі формування пізнавального інтересу учнів 5-9 класів засобами інноваційних форм уроків, ми спирались на принципи цілеспрямованості, індивідуального підходу, системності і послідовності, єдності і різноманіття [17]. Впровадження даної моделі формування пізнавального інтересу передбачало етапність та дотримання таких педагогічних умов: доступність; відкриття нового у відомому; використання елементів гри, творчих завдань; забезпечення та підтримка доброзичливих відносин учителя та учня; різноманітність самостійної роботи; вирішення творчих завдань; проблемний виклад матеріалу.
Перший (стимулюючо-підготовчий) етап спрямований на ознайомлення учнів із алгоритмом здійснення пізнавальної діяльності на уроках математики, стимулювання мотивації школярів до вивчення математичних дисциплін та передбачає використання в основному наочних і репродуктивних методів навчання.
На цьому етапі провідними формами організації навчально-виховного процесу є:
- урок-лекція;
- урок-захист ідей;
- урок-гра;
- урок-вікторина;
- урок-взаємоконтролю.
Методи:
- міні-лекція;
- розповідь;
- бесіда;
- пояснення;
- демонстрація.
Прийоми:
- «Так-Ні» - вчитель ставить запитання учням, на які передбачається відповідь – «Так» або «Ні». Перевірка здійснюється за допомогою графічного ключа;
- «Світлофор» в учнів є сигнальні картки трьох кольорів (червоний, жовтий, зелений). Учитель задає запитання, на які пропонує три варіанти відповідей. Учні обирають правильну та відповідають, піднімаючи картку.
- «Знайди помилку» - учням пропонується знайти помилки в різнорівневих завданнях і виправити їх.
Метою другого (настановчо-діяльнісного) етапу стало набуття учнями досвіду виконання пізнавальних завдань різного рівня складності під керівництвом учителя. Провідними методами даного етапу є ігрові та інтерактивні, переважають наступні форми організації навчально-виховного процесу:
- урок-диспут;
- урок-суд;
- урок-аукціон;
- урок-казка;
- театралізований урок.
Методи:
- дискусія;
- «мозковий штурм»;
- «ажурна пилка»;
- ток-шоу;
- інсценізація;
- театралізація.
Прийоми:
- «математичний футбол» - перше запитання ставить учитель, обираючи для відповіді будь-якого учня і передає йому уявний м’яч. Якщо учень відповідає правильно, то він передає «пас» із запитанням іншому гравцю. Неправильна відповідь прирівнюється забитому голу, гравець вибуває з гри.
- «калейдоскоп питань» - учні об’єднуються в дві команди. Кожній команді надається час для створення списку запитань для учасників команди – супротивника. Гравці відповідають. Якщо немає відповіді, пропускається запитання. Виграє та команд, яка правильно відповіла на запитання і має найменшу кількість пропущених запитань.
Третій (самостійно-пошуковий) етап спрямований на створення умов для здійснення самостійної пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Провідними методами навчання, що використовуються на даному етапі, є проектні, проблемні та творчі; переважають такі форми організації навчально-виховного процесу:
- урок однієї задачі;
- урок-практикум;
- урок-дослідження;
- урок-залік;
- урок-моделювання;
- урок-КВК.
Методи:
- проекти різних типів і тривалості (виготовлення моделей, створення малюнків, кросвордів, написання казок);
- частково-пошуковий метод;
- проблемний виклад матеріалу.
Прийоми:
- «придумай задачу» - учням пропонується скласти умову задачі на задану тему. Кожен учень це робить у зошиті, потім обмінюється із сусідом по парті та розв’язує задачу, складену однокласником;
- «ланцюжок ідей» - створюється проблемна ситуація, для вирішення якої учням пропонується вибудувати логічний ланцюжок кроків, що допоможуть її розв’язати.
Розроблена модель формування пізнавального інтересу учнів 5-9 класів засобами інноваційних форм уроків математики виявилася ефективною та результативною. Порівняно з попередніми роками у 2014/2015 н.р. в учнів підвищився рівень навчальних досягнень з математики. Спостерігається позитивна динаміка зміни рівня сформованості пізнавального інтересу школярів до вивчення математичних дисциплін. Якщо за результатами вхідного анкетування переважна більшість учнів перебували на середньому рівні сформованості досліджуваної якості, то підсумкове анкетування засвідчило збільшення кількості учнів із достатнім і високим рівнями сформованості пізнавального інтересу (з 26% до 48% та з 5% до 22% відповідно).
Школярі набули досвіду роботи в групі, поліпшилась якість навчального спілкування. Учні стали більше цікавитися олімпіадами з математики, брати активну участь у проведенні предметних декад. Значно збільшилась кількість бажаючих спробувати свої сили у щорічному Всеукраїнському математичному конкурсі «Кенгуру».


Немає коментарів:

Дописати коментар